На форумі «Українська Луганщина: майбутнє творимо сьогодні» відбувся арт-івент «Вишивана Луганщина», який об’єднав 12 вишитих сорочок, представлених громадами Луганської області.
Свої вишиванки презентували й громади Сватівського району — Білокуракинська, Красноріченська та Коломийчиська. Кожна сорочка — це не просто одяг, а історія, пам’ять і особливий культурний код рідного краю.
Білокуракинщина представила сорочку, оздоблену великими червоними маками, фіолетовими айстрами, синіми волошками та колосками пшениці. У цих символах — пам’ять, мужність, надія, родючість рідної землі та незламність українського духу.
Красноріченська громада презентувала чоловічу сорочку, вишиту ще у 1968 році. Традиційний геометричний і геометризовано-рослинний орнамент став живим свідченням локальної традиції, що збереглася крізь десятиліття.
Коломийчиська громада представила сорочку, створену вже в умовах окупації. Вишивка хрестиком у притаманній Слобожанщині червоно-чорній гамі була виконана на частинах лляної тканини, вивезених на підконтрольну Україні територію. Згодом їх розкроїли та зшили у єдину сорочку — символ незламності та збереження зв’язку з рідною землею.
«Вишивана Луганщина» вкотре довела: культурна спадщина живе доти, доки ми її пам’ятаємо, відтворюємо та передаємо далі.
Вишиванка об’єднує покоління, громади й усіх, хто береже Луганщину в серці. 