Олександр Брайловський — уродженець Сватового та рятувальник ДСНС, який із перших днів повномасштабної війни залишався на службі та допомагав людям там, де було найнебезпечніше.
8 березня 2022 року його рідне Сватове опинилося в окупації. Сам Олександр також пережив окупацію, але зміг виїхати й повернутися до служби. Уже в травні працював на напрямку Лисичанськ — Бахмут, евакуюючи людей із міст під російськими обстрілами.
Разом із колегами він вивозив дітей, літніх і маломобільних людей, допомагав людям забратися з найнебезпечніших районів, рятував також домашніх тварин. За цей період вдалося евакуювати понад 130 людей. Кожен виїзд означав ризик для самих рятувальників, але головним завданням залишалося одне — повернутися разом із тими, кого вони їхали рятувати.
Після Луганщини та Донеччини була служба на Харківщині, а нині Олександр працює в Ужгороді та продовжує виїжджати туди, де потрібна допомога.
Для нього рятувальник — це не просто професія. Це відповідальність за життя людини, готовність діяти у найскладніших умовах і бути поруч тоді, коли іншої допомоги може вже не бути.
«Ця робота — моя мрія», — говорить Олександр. І щодня своїми вчинками доводить: справжнє покликання — це допомагати людям, коли вони найбільше цього потребують.
Повна історія Олександра Брайловського — у інтерв’ю для SD.UA - https://sd.ua/news/39259