Чорнобильська катастрофа не була випадковістю — вона стала наслідком глибоких системних проблем радянської системи управління. Культура замовчування, ігнорування застережень фахівців, формальне ставлення до правил безпеки та прагнення демонструвати «успіхи» будь-якою ціною призвели до фатальних рішень.
Конструктивні недоліки реактора РБМК були відомі, але приховувалися. Випробування проводилися під тиском, а не на основі безпеки.
У таких умовах трагедія була лише питанням часу. Чорнобиль став символом системи, де правда не має значення, а людське життя — другорядне.