Люди з інвалідністю — такі самі люди, як і всі інші. Вони навчаються, працюють, створюють власний бізнес, займаються спортом, подорожують, відвідують культурні заходи, виховують дітей та реалізовують свої мрії. Вони так само їздять з нами в транспорті, сидять за сусіднім столиком у кафе, працюють поруч і будують плани на майбутнє.
Саме про це говорить Дмитро Щебетюк — громадський діяч, засновник ГО «Доступно.UA» та один із найвідоміших українських популяризаторів безбар’єрності. Після травми він почав активно працювати над тим, щоб українські міста ставали доступними для всіх, а суспільство позбавлялося упереджень щодо людей з інвалідністю.
Його освітній відеопроєкт «Школа доступності» простою та зрозумілою мовою пояснює, що таке інклюзія, безбар’єрність і чому доступність потрібна не лише людям з інвалідністю, а кожному з нас. Через життєві приклади, гумор та власний досвід Дмитро руйнує поширені міфи й показує, що головна проблема часто полягає не в інвалідності людини, а в бар’єрах, які створює суспільство.
Людям з інвалідністю не потрібна жалість чи особливе ставлення. Їм потрібні рівні можливості та доступне середовище: зручний вхід до будівлі, пандус або безбар’єрний простір, низькопідлоговий транспорт, облаштована вбиральня, зрозуміла навігація та можливість безперешкодно користуватися послугами.
Не людина має пристосовуватися до недоступного середовища — середовище має бути доступним для людини.
Тож наступного разу, коли почуєте, що людина з інвалідністю не може працювати, подорожувати чи бути успішною, згадайте: інвалідність не визначає можливості людини. Бар’єри створюють не фізичні особливості, а наше ставлення та недоступний простір.
А про те, які ще рішення роблять простір справді доступним, — у уроці «Школи доступності» - https://surl.lt/lmawfr