У пʼятницю, 4 липня, у Києві, в гуманітарному хабі «Луганщина моя» Нижньодуванської селищної військової адміністрації, відбулася по-особливому тепла подія — невеличкий, але дуже символічний шаховий турнір. До хабу завітав діючий військовослужбовець, і разом із відвідувачами — внутрішньо переміщеними особами з Луганщини — провели товариські партії, які перетворилися на щось значно більше, ніж просто гру.
Шахи — це простір, де стираються бар’єри. Тут не важливо, скільки тобі років, чи в якій формі ти прийшов. Немає переваг — лише стратегія, уважність, думка й повага до суперника. У цій грі ми були рівними: військові й цивільні, дорослі й діти, чоловіки й жінки — єдиною спільнотою.
Цей турнір нагадав нам, що безбар’єрність — це не лише про пандуси чи інфраструктуру. Це про людську відкритість, рівність можливостей, взаємну підтримку й тепло спілкування. І саме цього дня, у невимушеній атмосфері партій, жартів і щирих розмов, ми це відчули знову.
Дякуємо нашому захиснику за мужність, за участь, за живе спілкування та за те, що навіть у найтяжчі часи залишаються з нами — частиною громади, частиною життя.
Разом ми сильні. Разом — без бар’єрів.