Саме цього дня у 1990 році Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України — історичний документ, який закріпив право українського народу самостійно визначати власне майбутнє. Він став міцним фундаментом для проголошення Незалежності України та утвердження нашої державності.
Сьогодні, коли Україна мужньо боронить свою свободу, значення цього документа набуває ще глибшого змісту. Державний суверенітет — це не лише політичне поняття. Це право жити на своїй землі, говорити рідною мовою, берегти власну культуру, традиції та національні символи.
Синьо-жовтий Прапор, Державний Герб і Державний Гімн України — це символи нашої єдності, незламності та прагнення до свободи. Повага до них — це повага до нашої історії, до поколінь, які боролися за українську державність, і до Захисників та Захисниць, які сьогодні відстоюють незалежність України.
Сьогодні, коли частина української землі тимчасово перебуває під російською окупацією, слова про державний суверенітет набувають особливої ваги. Ми віримо, що кожен куточок України, і наша Луганщина, неодмінно повернеться під синьо-жовтий прапор, адже наша єдність, незламність і відданість рідній державі сильніші за будь-які випробування.
Пам'ятаймо свою історію. Шануймо державні символи. Виховуймо в молодого покоління любов до України, повагу до її минулого, відповідальність за її сьогодення та віру в її майбутнє. Саме з цього починається сильна, згуртована й незалежна держава.
Слава Україні! Героям слава!